ЗМІСТ ПРАВОВОГО СТАТУСУ ПІДРЯДНИКІВ НА БУДІВНИЦТВІ В УКРАЇНІ

Анотація

В статті з’ясовано зміст правового статусу підрядників на будівництві в Україні як системи цивільно-правових (основа) та адміністративно-правових (додаткових) прав та обов’язків а також підстав та порядку виникнення їхньої правосуб’єктності. Підрядник трактується як ключовий учасник господарських відносин, що діє на власний ризик для досягнення матеріалізованого результату робіт.Нормативну основу правового статусу підрядників становлять положення Цивільного кодексу України про підряд і спеціальні норми щодо будівельного підряду. Доповнюють її публічно-правові приписи містобудівного законодавства та підзаконні процедури допуску до робіт. Обґрунтовано, що саме інтеграція приватноправових і публічно-правових регуляторів формує цілісний статус підрядника. До прав віднесено свободу вибору технологій у межах норм, залучення субпідрядників із збереженням відповідальності, вимогу оплати та підписання актів, а також інструменти корекції ціни за непередбачуваних витрат.Підрядник володіє правом притримання результату робіт і матеріалів до розрахунку та правом вимагати приймання виконаного. Обов’язки охоплюють досягнення погодженого результату належної якості, дотримання проєктної і кошторисної документації, строків та гарантій. На нього покладено ризик випадкової загибелі результату до здачі, обов’язок усувати недоліки в межах гарантій і попереджати про загрози якості. Підрядник зобов’язаний отримати дозвіл або подати повідомлення про початок робіт, вносити дані до Реєстру будівельної діяльності та взаємодіяти з контролюючими органами. До його обов’язків належать допуск до перевірок, належне ведення виконавчої документації, забезпечення охорони праці, пожежної та екологічної безпеки. Окремо підкреслено роль генерального підрядника як координатора субпідрядної мережі з відповідальністю перед замовником за кінцевий результат. Наголошено на процесуальних аспектах прийняття об’єкта в експлуатацію і значенні судової практики для конкретизації стандартів належного виконання. Зроблено висновок, що ефективність правового статусу підрядника визначається спроможністю поєднати договірну автономію з дотриманням імперативних публічно-правових вимог.