ОСОБЛИВОСТІ ВИКОНАННЯ СУДОВОГО РІШЕННЯ В АДМІНІСТРАТИВНОМУ СУДОЧИНСТВІ РЕСПУБЛІКИ МОЛДОВА ТА УКРАЇНИ: ПОРІВНЯЛЬНИЙ АНАЛІЗ

Анотація

Статтю присвячено порівняльно-правовому аналізу актуальних питань особливостей виконання судових рішень в адміністративному судочинстві Республіки Молдова та України. Проаналізовано основні нормативно-правові акти України та Республіки Молдова, які регулюють правовідносини у сфері адміністративного судочинства, а також наукову юридичну літературу по даному питанню. Окрему увагу приділено розкриттю принципу обов’язковості судового рішення у законодавстві обох країн. Встановлено, що адміністративні суди України та Республіки Молдова мають суттєву подібність у підходах до визначення підстав звернення до адміністративного суду, визначено їх основні спільні та відмінні риси. Додатково встановлено, що порядок виконання судових рішень та загальні положення судового контролю у Республіці Молдова регламентуються Главою VI Книги третьої Адміністративного кодексу Республіки Молдова. Натомість, порядок виконання індивідуальних адміністративних актів та адміністративних договорів регламентовано Розділом VII Книги другої Адміністративного кодексу РМ. Проведено порівняльний аналіз механізму «спонукального штрафу» за невиконання рішень суду, передбаченого ст. 254 Адміністративного кодексу РМ та накладення штрафу на керівника суб’єкта владних повноважень при постановленні ухвали про відмову у прийнятті звіту про виконання судового рішення, що передбачено ч. 3 ст. 382-3 Кодексу адміністративного судочинства України. Зроблено висновок про те, що в українському законодавстві механізм застосування штрафів є більш конкретизованим та передбачає особливий етап судового контролю. Зроблено висновок про те, що досвід Республіки Молдова щодо призначення тимчасового уповноваженого виконавця заслуговує на часткове запозичення, з урахуванням українських правових реалій та необхідності забезпечення чіткої правової визначеності у сфері примусового виконання рішень адміністративних судів, регламентації строків його роботи та меж компетенції. При цьому вказано об’єктивній потребі подальших наукових досліджень з цього питання.