ПОНЯТТЯ Й МІСЦЕ АЛГОРИТМІЧНИХ ДОГОВОРІВ У СУЧАСНІЙ ДОГОВІРНІЙ ПРАКТИЦІ

Анотація

Стаття присвячена проблемам використання різноманітних алгоритмів (цифрових помічників, ботів, електронних агентів тощо) в договірній практиці. Актуальність цього дослідження обумовлена тим, що алгоритмічні договори набувають великого поширення в сучасній практиці, адже залучення алгоритму (компʼютерної програми) до укладення або виконання договорів значно економить час та зусилля для укладення договорів з використанням засобів електронної комунікації. Однак чим складніший алгоритм, тим більша вірогідність його непередбаченого функціонування, що ставить під загрозу дійсність договору в цілому. Особливо це стосується алгоритмів, заснованих на системах штучного інтелекту. У вітчизняній юридичній науці поняття алгоритмічних договорів фактично не досліджувалося, а в зарубіжній доктрині на сьогодні робляться перші спроби проаналізувати його й сформулювати підходи до регулювання відносин, що виникають у звʼязку з укладенням таких договорів. Тому метою цього дослідження є визначення поняття алгоритмічних договорів, зʼясування їхнього місця в сучасній договірній практиці, а також формулювання підходів до регулювання тих проблем, які виникають у звʼязку з укладенням таких договорів. У статті зроблено висновок, що алгоритмічний договір – це такий договір, укладення, виконання або визначення умов якого відбуваються за допомогою алгоритму, яким може бути цифровий асистент, бот або інша програма, що забезпечує автоматичне та/або автономне прийняття рішень у процесі такого укладення, виконання або визначення умов. Зʼясовано основні проблеми, які виникають у практиці укладення алгоритмічних договорів та запропоновано шляхи їх вирішення з урахуванням підходів, сформульованих Комісією ООН з права міжнародної торгівлі, а також Європейського інституту права.