РОЛЬ ПРАВОВОЇ ДОКТРИНИ В СУЧАСНОМУ ПРАВОТВОРЧОМУ ПРОЦЕСІ: НАУКОВИЙ ВПЛИВ НА ФОРМУВАННЯ НОРМ ПРАВА

Анотація

У статті висвітлено концептуальні підходи до розуміння правової доктрини як одного з ключових чинників сучасної правотворчості. Автором установлено, що доктрина в умовах динамічного розвитку суспільства та права виконує не лише суто теоретичну, а й практичну функцію, оскільки забезпечує наукове підґрунтя для формування якісних і стабільних правових норм. Доведено, що сучасні процеси, а також реформа правової системи України вимагають більшої опори правотворчості на наукові розробки та правові ідеї.Обґрунтовано, що використання правової доктрини у правотворчому процесі сприяє підвищенню якості законодавства, усуненню суперечностей між нормами, а також наближенню національної правової системи до європейських стандартів. Аргументовано необхідність системного впровадження результатів доктринальних досліджень у практику законотворення, що зокрема передбачає активне залучення науковців до експертизи проєктів нормативно-правових актів. У статті також висвітлено роль доктрини у забезпеченні правової визначеності, стабільності правопорядку та формуванні єдиної праворозумінної культури.На підставі проведеного дослідження визначено, що правова доктрина в сучасному правотворчому процесі України пов’язує правову науку та практику правотворчого процесу. Її науковий вплив на формування норм є багатовимірним, починаючи концептуальним осмисленням базових принципів права та включаючи формулювання конкретних юридичних конструкцій, які лягають в основу нормативних приписів. Доведено, що неурахування доктрини у правотворчій діяльності призводить до фрагментарності законодавства та ускладнює його застосування.Обґрунтовано необхідність вироблення державної стратегії інтеграції правової доктрини у процеси розробки та ухвалення законів, що відповідає не лише внутрішнім потребам правової системи України, а й викликам євроінтеграційного курсу. Аргументовано, що лише через тісну взаємодію наукових ідей та правотворчих практик можливе досягнення справжнього верховенства права та побудова ефективної системи законодавства, здатної відповідати потребам сучасного демократичного суспільства.