КОНТРАКТ ІЗ НАУКОВО-ПЕДАГОГІЧНИМИ ПРАЦІВНИКАМИ: ЄВРОПЕЙСЬКИЙ ТА МІЖНАРОДНИЙ ДОСВІД

Анотація

У статті здійснено ґрунтовне порівняльно-правове дослідження сучасних моделей контрактних відносин із науково-педагогічними працівниками (НПП) у провідних системах вищої освіти: Європейського Союзу, Сполучених Штатів Америки, Китайської Народної Республіки та України. Авторка аналізує особливості регулювання трудових відносин у сфері вищої освіти, приділяючи окрему увагу юридичній природі контракту, тривалості зайнятості, механізмам оцінювання результативності, соціальним гарантіям і стимулюванню академічної мобільності. У межах європейського підходу розглянуто дію Директиви 1999/70/EC щодо запобігання зловживанню строковими трудовими договорами, а також положення Європейської хартії дослідника (2005), що передбачають прозорі критерії укладення та продовження контрактів, зокрема через впровадження інструментів KPI (Key Performance Indicators). У статті окреслено сучасні виклики, що виникають у контексті зростаючої сегментації академічної праці, прецаризації викладацької діяльності, та наслідків широкого впровадження «нульових годин» контрактів у деяких європейських державах. Особлива увага присвячена американській tenure-системі – моделі постійного працевлаштування, що базується на принципах академічної свободи, прозорого конкурсного добору та багаторівневої оцінки. Аналізуються переваги цієї системи, зокрема високий рівень задоволеності працею та стабільності серед викладачів, а також її недоліки – обмежена кількість посад і високий фінансовий тягар для університетів. У китайській моделі представлено концепцію «комплексного контракту», що поєднує елементи трудового й адміністративного права. Запроваджені з 2014 року реформи передбачають збереження публічно-правового мандата освітньої діяльності, гнучкі стандарти оцінювання праці та обмежену свободу дострокового припинення трудових відносин. Докладно аналізується зміст підпорядкованості, соціального замовлення держави та правових обмежень автономії викладача. Український контекст подано крізь призму законодавчих змін, зокрема вилучення з Закону України «Про вищу освіту» положення про конкурсний порядок укладення контракту з НПП, що потенційно створює колізії з нормами Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність». У статті підкреслюється необхідність удосконалення законодавства щодо трудових відносин у сфері вищої освіти, зокрема шляхом встановлення чітких правових рамок застосування контракту, гармонізації з міжнародними підходами, посилення соціального захисту та стимулювання мобільності викладачів.