ПРОКУРОРСЬКИЙ НАГЛЯД У ЗАСТОСУВАННІ ТИМЧАСОВОГО ДОСТУПУ ДО РЕЧЕЙ ТА ДОКУМЕНТІВ, ПРОБЛЕМИ ТА ПЕРСПЕКТИВИ
DOI:
https://doi.org/10.32782/klj/2025.1.26Ключові слова:
тимчасовий доступ до речей та документів, слідчий, прокурор, заходи забезпечення кримінального провадження, слідчий суддя, кримінальне провадження, прокурорський нагляд, досудове розслідування, процесуальне керівництво, докази клопотання слідчого, кримінальне правопорушення, кримінальний процес, права людиниАнотація
У статті наголошено, що роль працівників прокуратури при застосуванні тимчасового доступу до речей та документів є першочерговою. На це вказують вимоги закону України «Про прокуратуру» та положення Кримінального процесуального кодексу України (надалі – КПК України), що визначають прокурора як суб’єкта, на якого покладається обов’язок нагляду за дотриманням закону під час здійснення кримінального провадження у формі процесуального керівництва. Зазначено, що при взаємодії прокурора та слідчого у стадії досудового розслідування при застосуванні тимчасового доступу до речей та документів буде доцільним виділення діяльності слідчого в окрему функцію – розслідування правопорушення, при цьому не відносити його до будь-якої із сторін кримінального провадження, а за прокуратурою залишити нагляд за законністю розслідування.Швидке, всебічне, повне та неупереджене розслідування кримінальних правопорушень, поновлення порушених прав, свобод і законних інтересів учасників кримінального провадження здійснюється за обов’язкової участі прокурорів, які використовують для цього свої повноваження відповідно до Конституції України, закону України «Про прокуратуру», КПК України та інших нормативно-правових актів.Розширюючи сферу судового контролю та запроваджуючи нові форми прокурорського нагляду, сучасне кримінальне процесуальне законодавство України в умовах воєнного стану передбачає також і нові процесуальні методики збирання та отримання доказів. Треба зазначити, що КПК України встановив як загальні правила застосування заходів забезпечення кримінального провадження (ст. 132), так і конкретні вимоги до клопотань слідчих про надання тимчасового доступу до речей і документів (ст. 160), а також поширив дію принципу змагальності на досудовому етапі кримінального провадження (ст. 3, ст. 7 та ст. 22).Доведено, що прокурор як суб’єкт кримінального процесу передусім відповідальний за ефективне функціонування всієї системи органів досудового провадження.
Посилання
Сліпченко В. І. Тимчасовий доступ до речей і документів: процесуальний порядок отримання. Науковий вісник Дніпропетровського державного університету внутрішніх справ. № 2. 2013. с. 507–514.
Кримінальний процесуальний кодекс України. Науково-практичний коментар : у 2 т. Т. 1 / О. М. Бандурка, Є. М. Блажівський, Є. П. Бурдоль та ін.; за заг. ред. В. Я. Тація, В. П. Пшонки, А. В. Портнова. – Х. : Право, 2012. – С. 367.
Про організацію діяльності прокурорів у кримінальному провадженні: наказ Генерального прокурора України від 19 грудня 2012р. № 4гн // Новий Кримінальний процесуальний кодекс України: коментарі, роз’яснення, документи. К.: Юрінком Інтер, 2013. С. 221–233.
Гультай П. М. Прокурорський нагляд за додержанням законів при застосуванні запобіжних заходів у досудовому кримінальному провадженні. Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня канд. юрид. наук. ‒ Х. 2015. 24 с.
Кривобок В. В. Діяльність прокурора по забезпеченню відшкодування матеріальної шкоди, заподіяної злочином : автореф. дис… канд. юрид. наук: 12.00.10 / В. В. Кривобок ; Національна юридична академія України ім. Ярослава Мудрого. – Х., 1997. – 19 с.
Погорецький М. А. Об’єкт і предмет прокурорського нагляду за оперативно–розшуковою діяльністю. Підприємництво, господарство і право : наук.-практ. господарсько-правовий журн. 2002. № 12. С. 127–130.
Чуб А. В. Роль слідчого судді та прокурора у дотриманні прав, свобод та законних інтересів осіб, до яких застосовується тимчасовий доступ до речей і документів (проблеми та шляхи їх вирішення). Організаційно-правлінські, економічні, психолого-педагогічні аспекти забезпечення діяльності Єдиної державної системи цивільного захисту (ЄДСЦЗ): Матеріали І Всеукраїнської науково-практичної конференції курсантів, студентів, ад’юнктів та здобувачів (Черкаси, 11 березня 2016 р.). Ч., 2016. С. 162–163.
Кирилюка Є. Актуальні питання розмежування компетенції слідчого та процесуального керівника в ході розслідування. Протидія злочинності : теорія та практика : збірник матеріалів VІ Міжвузівської науково-практичної конференції студентів (курсантів), аспірантів та молодих учених (Київ, 16 травня 2014 р.). К. : Національна академія прокуратури України, 2014. 484. с.
Узагальнення судової практики щодо розгляду слідчим суддею клопотань про застосування заходів забезпечення кримінального провадження (Витяг). Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ. 07.02.2014. Режим доступу: http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/ n0001740-14.
Сліпченко В. Проблеми у розмежуванні мети застосування окремих видів заходів забезпечення кримінального провадження. Протидія злочинності: теорія та практика: збірник матеріалів VІ Міжвузівської науково-практичної конференції студентів (курсантів), аспірантів та молодих учених (Київ, 16 травня 2014 р.). К. : Національна академія прокуратури України, 2014. 484 с.
Козьяков І. Процесуальне керівництво прокурором досудовим розслідуванням : досвід зарубіжних країн. Актуальні питання кримінального процесуального законодавства України (Київ, 26 квітня 2013 р.) : збірник матеріалів міжвузівської наукової конференції / Національна академія прокуратури України. К. : Алерта, 2013. 168 с.
