ПІДСТАВИ НЕДІЙСНОСТІ ШЛЮБУ У ШЛЮБНОМУ ПРАВІ ГАБСБУРЗЬКОЇ МОНАРХІЇ НАПРИКІНЦІ XVIII – НА ПОЧАТКУ XIX СТ.

Анотація

Стаття присвячена висвітленню закріплених у трьох цивільних кодексах Габсбурзької монархії (Йозефінському кодексі 1787 р., Цивільному кодексі для Галичини 1797 р. та Загальному цивільному уложенні Австрійської імперії 1811 р.) підстав недійсності шлюбу. Автором опрацьовано першоджерела, у т. ч. німецькомовний текст Йозефінського кодексу. Та, відтак, здійснено порівняльний аналіз відповідних норм названих кодексів.У статті детально охарактеризовано такі підстави визнання шлюбу недійсним, як: 1) відсутність згоди внаслідок нездатності виявляти її (відтак, встановлено, що недійсними були шлюби божевільних і слабоумних, та малолітніх, а також неповнолітніх і обмежено дієздатних повнолітніх без згоди їхнього законного представника); 2) відсутність згоди внаслідок недостатності дійсної згоди (тобто, незаконні способи отримання згоди на укладення шлюбу, а саме шляхом залякування, викрадення, омани щодо особи майбутнього подружжя); 3) відсутність фізичної здатності до подружнього співжиття; 4) ув’язнення за тяжкий злочин; 5) перебування в іншому дійсному шлюбі; 6) наявність духовного сану або чернечої обітниці; 7) відмінність у вірі (а саме, недійсним був шлюб між християнами та особами нехристиянської віри); 8) кровна спорідненість (по висхідній та низхідній лініях, а також по бічній лінії до другого ступеня);9) свояцтво (з родичами колишнього подружжя по висхідній та низхідній лініях, а також по бічній лінії до другого ступеня); 10) перелюб, вчинений сторонами поміж собою при перебуванні їх (обох чи одного з них) у попередньому шлюбі; 11) вбивство (чи замах на вбивство) попереднього подружжя.Автором констатовано, що Йозефінський та т. зв. Галицький кодекси передбачали аналогічний, як і в Уложенні, перелік підстав недійсності шлюбу, за винятком засудження до тяжкого кримінального покарання.